Калейдоскоп уроків

Тема: Побут, військово – політична організація та військове мистецтво українського козацтва

Мета: створити в уявленні учнів образ козака – захисника рідної землі; з’ясувати причини, сутність та наслідки виникнення українського козацтва, «доби героїчних походів», козацьких повстань другої чверті XVІІ ст.; виробляти вміння учнів на основі різних джерел інформації  аналізувати та синтезувати отриману інформація, встановлювати причинно – наслідкові зв’язки, давати коротку характеристику історичним діячам; формувати вміння працювати з історичною картою (атласом) як джерелом історичних знань; виховувати розуміння прямого зв’язку між національним і соціальним гнітом та боротьбою українського народу проти поневолювачів.
Тип уроку: практичне заняття
Обладнання: підручник, карта «Українське козацтво в VІ-першій половині VІІ ст.», атлас, ілюстрований матеріал, роздатковий матеріал, робочі зошити.
Хід уроку
І. Організація навчальної діяльності
ІІ. Актуалізація опорних знань
Прийом побудови «Асоціативного куща» - «Козацтво».
Учні пригадують відомий матеріал, завдяки асоціаціям концентруються на поняттях: гетьман, уходники, національно – визвольна боротьба, реєстрове козацтво, кіш, курінь, Дике Поле, Запорозька Січ, чайка, яничари, Кодак, «доба героїчних походів».
ІІІ. Мотивація учіння
Метод «Журналістські питання»
Користуючись журналістськими питаннями Як?, Які?, Що?, Чому? Учні формулюють питання, на основі яких буде визначена мета заняття:
1. Які факти свідчать, що запорозьке козацтво стає важливим чинником суспільного життя на українських землях?
2. Які основні причини призвели до війн Речі Посполитої з Османською імперією?
3. Як називалась фортеця, збудована Бопланом для контролю над Запорозькою Січчю?
4. Чому козацькі повстання терпіли поразки?
5. Що вам відомо про становище українських селян та міщан?
ІV. Проведення практичного заняття
Віртуальна подорож:
 Перша зупинка «Життя та побут козаків».
 Друга зупинка «Козацька держава – Запорозька Січ».
 Третя зупинка «Військове мистецтво козаків».
Завдання  першої зупинки.
Опрацюйте тест, складіть  до нього 6-7 журналістських запитань.
   
 На Січі могло проживати одночасно не більше 3-4 тис. козаків, а взимку їх було значно менше. Вільні від походів козаки за загальним сигналом рано прокидалися, купалися в річці незалежно від пори року. Кожен курінь окремо снідав тим, що приготував його кухар, їжа була дуже проста, але поживна, як правило, це була соломаха. Після сніданку йшли до січової церкви. Потім займалися побутовими справами – прали, шили, чистили зброю, лагодили човни тощо. Інші несли сторожову варту, займалися ремеслом. Джури (хлопчики-полоненики) навчалися в школі. О 12-й годині лунав сигнальний постріл, і козаки йшли обідати, їли тетерю, куліш, галушки, юшку, рибу, баранину або дичину.
   Після обіду відпочивали, співаючи пісні й думи, слухаючи розповіді бувалих людей чи гру кобзарів. Потім знову займалися різними справами. Ввечері йшли до церкви на молитву, вечеряли, відпочивали й поринали у сон, довіривши своє життя пильним вартовим на фортечних вежах.
Завдання  другої зупинки.
На основі картини «Загальний вигляд Запорозької Січі» та поданих опорних слів (січ, гетьман, старшина, козацька рада, обозний,суддя, осавули, полковники, сотники, клейноди, церква), тексту підручника складіть коротку розповідь (за пам’яткою) про державу козаків. Визначте, які  риси в організації влади й управління на Січі уподібнюють її до держави.
Пам’ятка «Як скласти розповідь»
1. Склади план розповіді.
2. Вкажи час і місце дій.
3. Розкажи про людей, зображених на картині, опиши їх зовнішній вигляд, знаряддя праці, зброю, різне приладдя, їх дії, взаємовідносини представників різних класів і груп.
4. Розповідь заверши висновками, підкресли своє відношення до зображеного.
5. Вживай правильно нові слова і вирази, які допоможуть твоїй розповіді стати історично точною і живою.
Завдання  третьої зупинки
Робота в групах
Завдання:
 1-а група. На основі даного тексту підготувати повідомлення «Козацька піхота».
 2-а група. На основі даного тексту підготувати повідомлення «Організація і ведення бою козаків».
 3-я група. На основі даного тексту підготувати повідомлення «Козацький флот».
 4-а група. На основі даного тексту підготувати повідомлення «Козацька розвідка».

     Козаки розробили ефективне і своєрідне військове мистецтво, що допомагало їм перемагати на суходолі й морі. Основу козацького війська складала піхота, озброєна ручною вогнепальною зброєю. Для збільшення скорострільності в бою козаки шикувалися кількома шеренгами. Козаки першої шеренги вели вогонь, а задніх шеренг – заряджали зброєю . Велика увага приділялася артилерії, вогонь якої підтримував у бою дії піхоти. Перевагу надавали легким гарматам завдяки їх маневреності в бою.

     Козаки розробили власну тактику ведення бою: галас – козаки йшли в бою в довільному порядку, змішувалися з ворогом, і кожен запорожець демонстрував у бою власну хоробрість і військову майстерність; табір – військо рухалося похідним строєм у вигляді рухомої фортеці з кількох рядів возів, скріплених між собою ланцюгами. Із возів козаки обстрілювали ворога з гармат і рушниць. До бою піхота виходила з табору назовні, а потім поверталася під захист пересувних укріплень; самообкопування – засіб індивідуального захисту козаків від обстрілу під час бою.
    Козацтво здійснювало також рейди кінноти вглиб території ворога, раптово захоплювало фортеці, улаштовувало засідки, нападало на ворога вночі. Існувала розвідка й вартова служба. Спеціальні підрозділи несли сторожову службу в степу, де пролягали татарські шляхи, і в разі небезпеки повідомляли про неї за допомогою системи димової сигналізації. Козаки збирали інформацію про ворога в його володіннях за допомогою спеціальних розвідників і на підставі їх повідомлень розробляли плани своїх походів.
    Високого рівня досягло козацьке мистецтво ведення морського бою. Їхній флот складався з чайок – легких маневрених човнів, які мали два керма (кормове й носове), рухалися як на веслах, так і з допомогою вітрила. Чайки вміщували 50-70 козаків, озброєних рушницями й шаблями, та невеликі гармати.              
VІ. Закріплення нових знань
Гра «По одному слову».
Кожен учень має сказати по одному слову так, щоб утворилася зв’язна розповідь з вивченої теми. Діти називають слова по черзі ланцюжком (у процесі гри кожен повинен сказати декілька слів).
VІІ. Підсумки уроку
Учні самостійно, одним реченням відповідають на запитання: «У чому ви вбачаєте важливість проведеного уроку?».
VІІІ. Домашнє завдання
Підготуватися до уроку узагальнення за розділом «Українське козацтво в VІ-першій половині VІІ ст.»

Тема: Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІ століття.
Ярослав Осмомисл.

Мета: ознайомити учнів з процесом утворення держави на Галицьких і Волинських землях, охарактеризувати діяльність галицького князя Ярослава Осмомисла; розвивати вміння учнів порівнювати та аналізувати історичні факти й події, робити висновки, давати характеристику історичному діячеві, працювати з картою; виховувати повагу до минулого українського народу.

Тип уроку:  засвоєння нових знань та вмінь.

Обладнання: підручник, карта «Політична роздробленість Київської держави», атлас, контурна карта, робочі зошити, дидактичні матеріали.

Хід уроку

І. Організаційний момент. Мотивація навчальної діяльності.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Галицько – Волинські землі як вотчина київських князів.
2. Волинське князівство.
3. Галицьке князівство.
Проблемне завдання  «Чи випадково Галицька земля однією з перших відокремилася від Київської Русі?»

V. Підсумок уроку
VІ. Домашнє завдання.
 - Опрацювати відповідний параграф підручника;
- скласти тестові завдання по даній темі.

Тема: Наука. Наукові товариства і видатні вчені М Грушевський – видатний представник української історичної науки (9 клас)

Мета: виявити загальні закономірності та особливості розвитку культури в Україні в ІІ пол.ХІХ ст.; проаналізувати стан розвитку науки, продовжити формування навичок самостійної та групової роботи; розвивати уміння чітко й логічно висловлювати свої думки, робити висновки та узагальнення, відгук на повідомлення однокласника, працювати з історичними джерелами; виховувати шанобливе ставлення учнів до визначних діячів української культури ІІ пол.ХІХст.
Основні поняття: національна ідея, наука, інтелігенція.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Форма проведення: круглий стіл, дискусія.
Обладнання уроку: підручник, історичні документи, портрети визначних діячів культури, додаткова література.
Підготовчий етап.
   Заздалегідь попередити учнів про проведення дискусії, порекомендувати їм літературу, яку треба самостійно опрацювати до уроку.
Теми доповідей:
1. Заснування й діяльність культурно – освітнього товариства «Просвіта» і Літературного товариства ім.Т.Шевченка.
2. Досягнення в різних галузях науки у ІІ пол.XIX ст.
3. М. Грушевський – видатний представник української історичної науки.

Хід уроку

І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація і корекція опорних знань.
  Бліц – опитування по ланцюжку.
Перший учень ставить коротке запитання по вивченому матеріалу другому. Другий – третьому, і так до останнього учня. Час на відповідь – кілька секунд. Учитель має право зняти питання яке не відповідає темі.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
 Вступне слово вчителя.
    Економічний прогрес ІІ пол. ХІХст. Вимагав більш високого рівня освіти населення, висококваліфікованих спеціалістів різних галузей знань, нових наукових розробок. Це не могло не позначитися на стані освіти і науки Наддніпрянської і Західної України. Розширювалася мережа початкових шкіл, середніх і вищих навчальних закладів. Але це не могло задовольнити потреби суспільства в освічених людях. Друга половина ХІХст., з якою пов'язаний початок Новітнього часу в усій Європі, ознаменувалася значними досягненнями в різних галузях науки.
(Послухаємо виступи і проведемо дискусію з окремих питань).
Правила дискусії такі:
1. Поводитися коректно і тактовно.
2. Не повторювати чужих думок, не ображати товаришів.
3. Виголошуючи думку, аргументувати і наводити факти.
ІV. Виступи учнів.
  (Кожен учень характеризує певний історичний факт, певну подію. Учні записують плани виступів у зошити).
Висвітлення першого питання.
Мету надання широкої освіченості народові ставило відкрите 1868р. культурно – освітнє товариство «Просвіта». Воно розгорнуло активну діяльність як у містах, так і в селах. Наприкінці ХІХ ст. товариство мало в своєму розпорядженні 816 читалень та 19 їхніх філей. Через них до кращих надбань української й світової літератури прилучилися тисячі й тисячі простих людей. Крім того, через такі заклади читачі знайомилися з книжками про передові методи ведення сільського господарства, тваринництва й заняття домашніми промислами. «Просвіта» й заможні учасники національного руху фінансували діяльність кооперативних організацій. Створені за їхнього сприяння кооперативи «Народна торгівля», «Сільський господар», страхова компанія «Дністер» та інші привчали до нових методів господарювання. Непересічне значення для розвитку української мови й літератури мало створене 1873р. Літературне товариство ім.Т.Шевченка. Згідно з статутом, головною метою Товариства повинен був стати розвиток української словесності. Тому на початку своєї діяльності Товариство займалося головним чином культурно – просвітницькою роботою. Товариство видавало українські журнали «Правда» і «Зоря» В 1892р.Товариство змінило назву на Наукове товариство ім.Тараса Шевченка, оскільки на той час перетворилося на своєрідну академію наук, яка об'єднувала найкращі наукові сили національно – патріотичного спрямування.  Ініціатива перетворення належала відомому наддніпрянському письменнику і громадському діячеві Олександру Кониському. У складі товариства існувало три секції: філологічна, історико-філософська і математично-природничо-медична. На чолі Наукового товариства ім.Т.Шевченка в 1897-1913рр. був видатний український історик Михайло Грушевський.
Висвітлення другого питання:
  Друга половина XIX ст.  ввійшла в історію української науки багатьма видатними досягненнями. В цей час в Україні працювало чимало видатних учених-природознавців. Професор Харківського університету Олександр Ляпунов (1857—1918 ) посідав провідне місце в розробці проблем стійкості й рівноваги руху механічних систем. Значних успіхів досягли українські математики й фізики.
Світову славу в розвитку біологічної науки здобули вчені молодого Новоросійського (в Одесі) університету. Видатний зоолог і анатом, вихованець Харківського університету Ілля Мечников (1845—1916) (див.портрет), працюючи в Одесі створив теорію утворення и в Одесі, створив теорію утворення багатоклітинних організмів, довів, що між безхребетними й хребетними тваринами існує еволюційний зв'язок.
 Він відкрив явище фагоцитозу – поглинання клітинами організму мікробів. Разом з українським біологом, своїм учнем Миколою Гамалією (1859-1949)вони в1886 р. створили в Одесі першу в країні бактеріологічну станцію. Не знайшовши належного розуміння на Батьківщині, Мечніков переїхав до Парижа й там став першим лауреатом Нобелівської премії з України.
   Щодо Гамалії, то, продовжуючи справу свого вчителя, він зробив великий вклад  у боротьбу з такими жахливими хворобами, як чума, холера, туберкульоз, сказ, впровадив у практику охорони здоров'я щеплення. Світової слави своєю працею «Операції на поверхні тіла», а також винайденням багатьох медичних інструментів зажив хірург Ю.Шимановський.
   Західноукраїнський фізик Іван Пулюй (1845-1918), вчений світового рівня, у різні роки працював у провідних наукових центрах Європи і відзначився дослідженнями рентгенівського випромінювання, за іменем німецького дослідника Рентге¬на, оскільки І.Пулюй не поспішив запатентувати свій винахід.  Пулюй був знавцем стародавніх мов і у співпраці з Пантелеймоном Кулішем і Іваном Нечуєм – Левицьким переклав з староєврейської мови Псалтир та з грецької – Євангеліє.
   Феноменальним явищем для історії точних наук є творчість однієї з перших жінок-математиків Софії Ковалевської (у дівоцтві Корвін-Круковська. зі старшинського роду Гетьманщини, 1850-1891).
Родина Ковалевських, нащадків слобідськоукраїнської старшини Харківського полку, взагалі виявилася багатою на науковців. Євграф Ковалевський (1790-1867) займався розвідкою покладів вугілля у майбутньому Донбасі, а дослужившись до посади міністра освіти, не тільки дбав про заснування народних шкіл, а й дав особистий дозвіл на друк 1840 р. "Кобзаря" Т.Шевченка. Ігор Ковалевський (1811-1868) на запрошення єгипетського віце-короля провів геологічні розвідки у Північній Африці, подав детальний опис Ефіопії (1849) та значно збагатив знання європейців про Монголію. За його посеред-ництвом розпочалася регулярна торгівля Російської імперії з Китаєм, він же заснував товариство допомоги потребуючим письменникам і вченим. Олександр Ковалевський (1840-1901), професор зоології кількох європейських університетів, промощував шляхи для розвитку ембріології та порівняльної фізіології. Його брат - чоловік Софії -Володимир Ковалевський (1843-1883) став визначним палеонтологом зі світовим ім'ям. Ще один всесвітньовідомий представник цього роду Максим Ковалевський (1851-1916) став одним з перших соціологів, а також автором праць з юриспруденції та історії державних устроїв. Після, усунення з посади професора Московського університету за політичні погляди, він читав лекції в університетах Стокгольма, Оксфорда, Брюсселя, Чікаго, Сан-Франциско. У Парижі заснував Школу суспільних наук, де читав лекції М.Грушевський. Видавав журнал "Вісник Європи", був головою редколегії енциклопедичного видання "Український народ в його минулому й сьогоденні". Його капітальні праці з історії суспільних установ та суспільно-економічних устроїв незмінно привертали пильну увагу провідних учених світу. Якщо Маркс та Енгельс високо цінували ці праці, то Ленін називав М.Ковалевського "реакціонером". Павло Ковалевський (1850—?) був професором психіатрії, ректором Варшавського університету, видав¬цем "Архіву психіатрії та судової психопатології"", автором двотомно¬го курсу психіатрії, що перевидавався кілька разів.
Не менш представницькою була династія вчених, переважно юристів та фізико-хіміків, з роду чернігівських селян Кістяківських (Олександр, Володимир, Богдан, Юрій, Ігор). Богдан та Ігор стали згодом активними діячами в уряді П.Скоропадського.
Суттєвий внесок у розвиток біологічної науки зробили праці І.Мечникова (1845-1916), уроженця с.Іванівки (тепер Куп'янського району на Харківщині). У 1864 р. він закінчив фізико-математичний факультет Харківського університету. Працюючи професором Но-воросійського університету в Одесі, він створив першу в Російській імперії і другу у світі бактеріологічну станцію, став одним з осно¬воположників мікробіології і вчення про імунітет. У 70-ті рр. XIX ст. професором фізіології Новоросійського університету пра-цював І.Сєченов (1829-1905), який став засновником вітчизняної фізіологічної школи. У праці "Рефлексії головного мозку" він висві¬тлив питання про діяльність головного мозку, "душевне життя" з позиції позитивістської науки.
У царині гуманітарних наук йшла досить гостра ідеологічна боротьба. У філософії- між ідеалістами, які домінували в універси¬тетах, і матеріалістами; в політекономії - між дворянсько-буржуаз¬ними вченими і ліберальними народниками, а згодом до них дода¬лися ще й марксисти. Русифікаторська, колонізаторська політика російського царизму (Валуєвський циркуляр 1863 р. та Емський указ Олександра II 1876 р., згідно з якими заборонялося друкувати та за¬возити з-за кордону літературу українською мовою), значно усклад¬нила розвиток філологічних наук. Видатні праці з історії української мови, літератури та фольклору написав П.Житецький (1837-1911). зокрема, "Очерк звуковой истории малорусского наречия", "Очерк литературной истории малорусского наречия в XVII веке". Видат¬ним мовознавцем світового рівня і щирим патріотом України був професор Харківського університету О.Потебня (1835-1891).
Засновником вітчизняної педагогіки Новітнього часу був Кос¬тянтин Ушинський (1824-1870), нащадок кількох шляхетних укра¬їнських родин. У роки гонінь на українство надзвичайно актуально пролунали його думки про народну мову: "Мова народу - найкра-щий квіт усього його духовного життя, що починається далеко за межами історії; цей квіт ніколи не в'яне і вічно розвивається. У мові одухотворюється весь народ і вся його батьківщина. ... Мова - це найважливіший і найтривкіший зв'язок, що єднає ті генерації наро¬ду, які віджили, які живуть, з тими генераціями, що прийдуть, в одну велику, історичну, живу цілість. ... І нема більш незносного насиль¬ства, як те, що хоче відібрати від народу ту спадщину, яку створили незліченні покоління предків... Коли здригається душа людська перед убивством однієї, недовговічної людини, то що ж мала б вона відчува¬ти, коли посягають на життя багатовікової індивідуальності народу, -;того найвеличнішого з усіх створінь Божих на землі". Надзвичайно і багата педагогічна спадщина К.Ушинського досі практично не застаріла і використовується в більшості виховних методик світу.
Висвітлення третього питання:
   Наприкінці ХІХ ст. почалася дослідницька робота видатного українського  історика Михайла Грушевського. Відкриття у Львівському університеті кафедри історії України. За рекомендацією Володимира Антоновича  посаду завідувача цієї кафедри зайняв М.Грушевський. Молодий і талановитий історик, він у 1890р. закінчив історико – філологічний факультет Київського університету, а через декілька років став відомий своїми дослідженнями з історії України. З 1897 до 1913 рр. був головою Наукового товариства ім.. Т.Шевченка, а вже у 1898р. у Львові вийшов перший том його десятитомної «Історії України -Руси», яка по сьогодні залишається найгрунтовнішим дослідженням української історії. М.Грушевський очолював історико – філологічну секцію НТШ, створив і очолив Археографічну комісію НТШ (1896-1913), створив Львівську наукову школу істориків України, один з організаторів Української видавничої спілки (1899)у Петербурзі та «Україна»у Києві. Відкрив на свої кошти приватну вчительську семінарію у Коломиї (1904), обраний головою заснованого ним Українського Наукового товариства (1907). За участю Грушевського створене Товариство українських поступовців (1907), заснував Український соціологічний інститут, створив Київську історичну школу.
Історичний документ
                                                        Історик Роман Шпорлюк
про значення для Україні наукової діяльності Михайла Грушевського
Українці Росії та українці Австрії перетворилися на єдину націй тому, що вони розмовляли однією мовою; вони саме й почали розмов|ляти однією мовою тому, що спочатку вирішили стати єдиною нацією. Підійти до такого рішення їм допомогло найбільше досягненні Грушевського — його синтеза української історії. Грушевський створив| певний ідеал і водночас окреслив шляхи його досягнення; він створив концепцію української історії, в якій українцям пропонувалася спільна політична стратегія, бачення майбутнього єдиної нації, а не лише окремих її частин. Обґрунтувавши єдність української нації історичними аргументами, Грушевський особливий наголос зробив на виключній важливості зв'язку між Києвом та Львовом у критичні моменти історії… Грушевський теоретично обґрунтував «український міф», і зробив це мовою сучасної йому науки.Не менш наполегливо (і це також було не менш важливо) Грушевський виступав проти ідеї «тисячолітньої держави російської», заперечую існування єдиної «російської» нації протягом тисячоліття. В очах сучасного автора-політолога Біловезька угода 1991 р., за якою лідери трьох східнослав'янських республік і націй скасували Радянський Союз, виглядає політичною реалізацією наукової схеми Грушевського. створення незалежних держав - України, Білорусі та Росії — досить легко пояснити   на  прикладі   інтерпретації  минулого,  запропонованого  Грушевським.Джерело: Шпорлюк Р. Імперія та нації. — К.: Дух і літера. — 2000. -С. 269-270.
 V.Закріплення вивченого матеріалу. Обговорення. Дискусія.
(Основні питання записати на дошці, щоб учні могли їх бачити ).
 - З'ясуйте роль «Просвіти»в суспільно – політичному русі.
 - Яке значення діяльності Літературного товариства ім.Т.Шевченка?
 - Назвіть прізвища українських учених світового рівня.
 - Назвіть першого лауреата Нобелівської премії з України, та його заслуги перед українським народом.
 - Яку роль відіграла історична та інші гуманітарні науки в розвитку українського національно – визвольного руху?
Робота з документами та матеріалами.
V.Підсумок уроку та оцінювання учнів
VI.Домашнє завдання.
 - Опрацювати текст підручника.
- Скласти розповідь « Політичне значення дослідницької роботи визначного історика М.Грушевського у ІІ пол.ХІХ ст.»
- Підшукати додаткову інформацію про розвиток літератури, драматургії, архітектури ІІ пол.ХІХ ст.

Тема: Погляди французьких просвітників на державу, суспільний устрій та церкву. 

Мета: ознайомити учнів із зародженням ідей  Просвітництва, які стали викликом засадам станового суспільства та абсолютної влади монархів в Європі; виробляти вміння учнів на основі різних джерел інформації порівнювати, аналізувати та синтезувати отриману інформація, встановлювати причинно – наслідкові зв’язки, давати коротку характеристику історичним діячам, висловлювати судження щодо значення доби Просвітництва в історії людства; виховувати повагу до праці вчених, що сприяли прогресивному розвитку людства.

Тип уроку: практичне заняття

Обладнання: підручник, історичний атлас, портрети діячів Просвітництва, роздатковий матеріал, робочі зошити.

Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності

ІІ. Актуалізація опорних знань

Прийом побудови «Асоціативного куща»

 «Промисловий переворот»

Учні пригадують відомий матеріал, завдяки асоціаціям концентруються на поняттях: дворяни, мануфактури, безземельні селяни, робітники, промислові товари, пограбування колоній, работоргівля, наукові відкриття, технічні винаходи, парова машина, текстильна промисловість, ринок, буржуазія, наймані робітники.

ІІІ. Мотивація учіння

Самостійна робота учнів

Опрацювати текст та застосувати метод  «Журналістські питання»

Ідеї гуманізму лягли в основу подальшого розвитку науки, суспільної думки, літератури та мистецтва. На їхній основі розвинулося Просвітництво – ідейний та суспільний рух у країнах Європи та Америки, пов'язаний із загальними змінами під впливом розкладання традиційного суспільства й формування суспільства до індустріального. Хронологічні межі цієї епохи – від кінця ХVІІ ст. і до початку ХІХ ст. Ідеї просвітителів опанували думки суспільства, стали матеріальною силою, що змінила вигляд європейської цивілізації.

Метод «Журналістські питання»

Користуючись журналістськими питаннями Як?, Які?, Що?, Чому? Учні формулюють питання, на основі яких буде визначена мета заняття:

1.     Які ідеї лягли в основу Просвітництва?

2.     Які хронологічні рамки охоплює  епоха Просвітництва?

3.     Що впливало на зміни життя доби  Просвітництва?

4.     Чому ідеї просвітителів опановувало суспільство?

5.     Як  розумієте вираз «Епоха Просвітництва»?

ІV. Проведення практичного заняття

Проблемне завдання «Чи відіграли  «Великі просвітителі» вирішальну роль у поширенні ідей Просвітництва в Європі»?

Робота у групах за методом « Гамбугера»

Структура відповіді

§  Вступ – одне речення, що пояснює головну ідею.

§  Основна частина – складається з фактів, доказів і аргументів, що підтверджують ідею.

§  Висновок – одне підсумкове речення, що пов’язує між собою вступ та основну частину.

Кожна група готує відповідь на згідно поданої структури  

Перша група.

Граф Шарль Монтеск’є (1689-1755)

Представник давнього дворянського роду, за всіма ознаками мав стати захисником феодалізму й абсолютної монархії. Але допитливий розум ученого відкрив йому всі недоліки французької держави й підштовхнув до пошуку виходу з глухого кута, у якому опинилася французька монархія. У 1748 р. Монтеск’є опублікував у Женеві працю «Про дух законів», у якій виклав свої погляди на виникнення й устрій держави. Праця була видана без прізвища автора – анонімно, тому що багато ідей Монтеск’є могли викликати переслідування з боку королівської влади й католицької церкви.

Французький просвітитель відкидав учення церкви про те, що все у світі розвивається з волі Бога. На думку Монтеск’є, на долю народів дуже впливали розташування й розміри держави – географічне середовище. Але вчений не вважав, що народ не може змінити свою долю. Шляхом реформ можна домогтися створення справедливої держави, у якій добробут людей буде базуватися на дотриманні законів. Монтеск’є виступав проти абсолютної монархії, яка стоїть над законом, захищав ідеї рівності прав усіх громадян, гарантії основних громадянських прав і свобод. Основою добробуту держави Монтеск’є, вважав принцип поділу влади. Але французький мислитель розвинув і впорядкував ідею  англійського філософа.

Монтеск’є запропонував розділити державну владу на три рівні гілки, які будуть урівноважувати одна одну й не дозволять жодній із них посилитися й установити абсолютне правління. Перша гілка влади – законодавча -  має приймати закони. Це парламент, нижню палату якого обирає народ. Друга гілка влади має виконувати закони – це виконавча влада, на чолі якої стоїть король. Третя гілка влади має стежити за дотриманням законів – це судова влада, представлена судом присяжних. Якщо три гілки влади будуть перебувати в рівновазі, то держава зможе справедливо управляти народом. Зразком такої держави Монтеск’є вважав Англію з її парламентською монархією.

Ідеї Монтеск’є про поділ влади швидко знайшли прихильників у більшості країн Європи й стали основними прихильником сучасної демократичної держави.

Друга група.

Вольтер (1694-1778)

Син суддівського чиновника Вольтер (1694-1778) не був творцем нових теорій про устрій справедливого суспільства, але саме його гостре перо вплинуло на неймовірну популярність ідей Просвітництва в Європі. За свої погляди Вольтер зазнавав переслідувань, сидів у паризькій в’язниці, неодноразово змушений був переховуватися за кордоном. Його книги спалювали, а його самого проклинала католицька  церква. Але сам Вольтер став «вождем суспільної думки», і з ним вважали за велику честь листуватися й зустрічатися монархи провідних європейських країн.

У своїх творах Вольтер різко критикував привілеї дворянства й самоправство королів. Він виступав на захист рівності прав усіх громадян, недоторканості приватної власності. Відомий вираз Вольтера  - «Я не поділяю ваших переконань, але віддам життя за те, щоб ви могли їх висловити» - підкреслює ставлення великого мислителя до свободи й прав людини.

Особливо гострій критиці піддавав Вольтер церкву, вважаючи її винуватицею безлічі лих людства. Мислитель навіть закликав: «Роздавити  тобто знищити католицьку церкву. Але великий просвітитель наполягав на збереженні релігії – віри в Бога, тому що вважав, що тільки страх перед Богом заважає простому народу виявити свої найгірші якості. Вольтер узагалі без поваги ставився до простих людей, був противником  поширення ідей Просвітництва серед міських низів: «… коли чернь починає розмірковувати – усе загинуло». Зміни в держав мають відбуватися не в ході революції, а шляхом реформ «освіченого монарха». Погляди Вольтера знайшли підтримку в багатьох коронованих осіб Європи.

Третя група

Жан-Жак Руссо (1712-1778)

Інакше уявляв майбутнє суспільства Жан-Жак Руссо (1712-1778), виходець із родини швейцарських ремісників. Поет, письменник, художник і філософ стверджував, що всі лиха людей викликані нерівністю й несправедливою державною владою. Найбільш рішуче Руссо виступав проти  великої приватної власності, вважаючи, що тільки суспільство із дрібних власників може бути справедливим. Не вірив просвітитель у здатність монархічної влади принести благо всім людям. Народ, за словами філософа, може скинути  деспота – монарха й здобути волю. Ідеалом Руссо була держава, де вся влада належить народу й органам управління, що обираються. При цьому вчений вважав, що інтереси однієї людини мають бути підпорядковані інтересам усього суспільства. Виступаючи проти церкви, Руссо, як і більшість просвітителів, переконував у необхідності збереження релігії як способу стримувати негативні риси людей.

Своєрідними були погляди Руссо на науковий прогрес, який для більшості просвітителів був основою добробуту держави. Руссо вважав прогрес  винуватцем погіршення моралі й посилення нерівності. Наукові відкриття, на його думку, призводили до руйнування патріархального суспільства, у якому існувала загальна рівність. Тому виховувати дітей необхідно на природі, подалі від суспільства, щоб їх не зіпсували досягнення прогресу.

Ідеї Руссо знайшли прихильників серед радикальної молоді й стали програмою для багатьох майбутніх революціонерів.

Індивідуальне повідомлення учня

Дені Дідро та його «Енциклопедія»

VІ. Закріплення нових знань

Заповнити таблицю «Основні ідеї французьких просвітителів ХVІІІ ст.»

Питання для порівняння	Вольтер	Монтеск’є	Руссо
Ставлення до існуючого ладу
Найкраща форма правління
Шляхи досягнення ідеального державного устрою
Ставлення до приватної власності
Ставлення до церкви та релігії

Гра «По одному слову».

Кожен учень має сказати по одному слову так, щоб утворилася зв’язна розповідь з вивченої теми. Діти називають слова по черзі ланцюжком (у процесі гри кожен повинен сказати декілька слів).

VІІ. Підсумки уроку

 Розгляд проблемного завдання уроку використовуючи метод «Прес»

VІІІ. Домашнє завдання

Підготуватися до уроку узагальнення за розділом «Українське козацтво в VІ-першій половині VІІ ст.»

 Тема: Декларація незалежності. Конституція США – втілення ідей Просвітництва.

Мета: познайомити учнів з основними положеннями  Декларації незалежності США та Конституції США; з’ясувати причини, сутність та наслідки прийняття важливих документів для подальшої долі населення США; виробляти вміння учнів на основі різних джерел інформації  аналізувати та синтезувати отриману інформація, встановлювати причинно – наслідкові зв’язки, давати коротку характеристику історичним діячам; формувати  навички сприйняття під час виконання практичної роботи; виховувати повагу до демократичних прав і свобод громадян.

Тип уроку: практичне заняття

Обладнання: підручник, історичний атлас,  тексти історичних документів, робочі зошити.

Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності

ІІ. Актуалізація опорних знань

Проведення гри «Історичний ланцюжок»

Установіть між товаришами певну черговість і відповідайте на запитання один за одним. Той, хто не зможе вчасно відповісти, вибуває з гри:

§  Що таке колонія?

§  Які держави стали називатися колоніями на початку ХVІ ст.?

§  Що таке метрополія?

§  Які країни брали участь у колонізації Північної Америки?

§  Чому частина пуритан залишила Англію в ХVІІ ст.?

§  Як європейські країни використовували свої колоніальні володіння?

§  Чим характеризується анго - американська торгівля в І пол. ХVІІІ ст.?

§  Який процес розпочався в Англії із середини 60-х років ХVІІІ ст.?

§  Чим це загрожувало колоніям у найближчому майбутньому?

§  Що стало приводом для війни колоній з Англією?

ІІІ. Мотивація учіння

Вправа «Асоціювання»

Написати у центрі чистого листа «Початок конфлікту у колоніях», навколо записати все, що спадає на думку стосовно центрального речення. Обмінятися інформацією з сусідом, встановити асоціативні зв’язки між написаними словами.

ІV. Проведення практичного заняття

План

1.     Декларація незалежності.

2.     Конституція США – втілення ідей Просвітництва.

Виконання першого завдання

Робота у групах з історичним джерелом

Завдання першої групи

 Опрацювати історичне джерело і відповісти на запитання:

Як обґрунтовують автори документа право колоній на незалежність?

Завдання другої групи

Опрацювати історичне джерело і відповісти на запитання:

Які ідеї епохи Просвітництва були відтворені в тексті Декларації?

                «Декларація незалежності» 4 липня 1776 р.

Одностайна Декларація 13 Сполучених Штатів Америки: «… Всі люди створені рівними, і всі вони обдаровані своїм Творцем деякими невідчужуваними правами, до числа яких належать: життя, свобода і прагнення щастя. Для забезпечення цих прав встановлені серед людей уряди, що запозичили свою справедливу владу зі згоди керованих. Якщо ж дана форма уряду стає згубною для цієї мети, то народ має право змінити або знищити її та заснувати новий уряд.

… Ми, представники Сполучених Штатів Америки …, оголошуємо від імені народу, що ці сполучені колонії суттєво та по праву повинні бути вільні й незалежні Штати. З того часу вони звільняються від будь – якого підданства британській короні… Як вільні та незалежні Штати вони набувають повного права оголошувати війну, укладати мир, вступати в союзи, вести торгівлю та чинити все те, на що має право всяка незалежна держава».

Виконання другого завдання

Індивідуальна робота учнів

Опрацювати історичне джерело за пам’яткою «Як аналізувати історичний документ»:

1.     Документ первинний (запис очевидця або учасника подій) чи вторинний (коментар чи переказ про подію з уст дослідника).

2.     Відділіть у документі факти від коментарів та аналізуйте їх окремо.

3.     Хто автор цього документу? Чиї інтереси він захищає.

4.     Про що розповідається в документі яка сторона події чи явища замовчується.

5.     Коли написаний цей документ? Як могли вплинути на нього автори, історичні події чи загальна ситуація в цей період?

6.     Де відбувалася подія, про яку йдеться в документі?

7.     Якими мотивами керувався автор документу?

8.     Як цей документ кореспондується з іншими свідченнями про ці факти,подія, явище чи процес.

Із Конституції Сполучених Штатів Америки (1787)

Стаття І

§ 1. Всі законодавчі права, що надаються цією Конституцією, повинні належати Конгресові Сполучених Штатів, який має складатися із Сенату І Палати представників.

§ 2. Палата представників повинна складатися з членів, що обираються кожні два роки населенням штатів (…).

§ 3. Сенат Сполучених Штатів повинен складатися з двох сенаторів від кожного штату, обраних законодавчими зборами цих штатів (…).

Стаття ІІ

§ 1. Виконавча влада повинна бути надана президентові Сполучених Штатів Америки. Він має перебувати на цій посаді протягом чотирьох років (…).

§ 2. Президент буде головнокомандуючим армією і флотом Сполучених Штатів (…).

Йому належить право укладати трактати та пропозицію і за схваленням Сенату з тим, щоб це схвалення було висловлене двома третинами присутніх сенаторів (…).

VІ. Закріплення нових знань

Заповнити пропуски в тексті  (на основі тексту підручника).

1)    Головною причиною війни північноамериканських колоній за незалежність було протиріччя між економічною самостійністю, що зросла … і прагненням … зберегти свою владу.

2)    Війна почалася стихійно 19 квітня … року.

3)    У травні 1775р. зібрався ІІ … конгрес. Збройні сили американців очолив … .

4)    4 липня … року конгрес  прийняв «Декларацію незалежності», складену … .

5)    Мирний договір США та Англія підписали в Парижі в … році. Його головний  результат – офіційне визнання … .

6)    Американська Конституція була прийнята в … році. Законодавча влада відповідно до Конституції належала конгресу. Конгрес складався з двох палат:

… і … . Главою виконавчої влади був … . Судову владу очолював … .

VІІ. Підсумки уроку

Учні самостійно, одним реченням відповідають на запитання: «У чому ви вбачаєте важливість проведеного уроку?».

VІІІ. Домашнє завдання

Підготуватися до уроку узагальнення за розділом «Модернізаційні процеси

у VІІІ ст.»

Тема: Повсякденне життя (практична робота за новою програмою, 9 клас, історія України)

Мета: проаналізувати особливості розвитку культури України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст., з’ясувати основні тенденції розвитку повсякденного життя в даний період; виробляти вміння учнів на основі різних джерел інформації визначати й характеризувати основні чинники, особливості розвитку культурного життя,  аналізувати та синтезувати отриману інформація, встановлювати причинно – наслідкові зв’язки, порівнювати ідеї та цінності, що були характерні для тогочасної культури із сучасними державотворчими ідеями та культурними цінностями українців; сприяти вихованню в учнів  шанобливого ставлення  до визначних  діячів української культури, розуміння того, що справжнім творцем культури є народ

Тип уроку: практичне заняття

Обладнання: підручник, історичний атлас, роздатковий матеріал, робочі зошити.

Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності

ІІ. Актуалізація опорних знань

Метод «Історичний марафон»

Учні називають по черзі поняття і терміни з теми «Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.» і пояснюють їх. Перелік триває доти, поки не будуть названі всі терміни теми.

ІІІ. Мотивація учіння

 Метод «Журналістські питання»

Користуючись журналістськими питаннями Як?, Які?, Що?, Чому?

Учні формулюють питання, на основі яких буде визначена мета заняття:

1.     Які основні риси традиційно – побутової культури і звичаї українців склалися в попередню добу?

2.     Що нового з’явилося у побуті мешканців міста й села на початку ХІХ ст.?

3.     Як  індустріальна епоха докорінно змінила  культуру українців?

4.     Чому відбувалися суперечливі процеси модернізації культурних зрушень?

Метод «Історичний прогноз»

Спрогнозуйте, яким чином зміни в політичному та економічному житті українських земель вплинуть на повсякденне життя українського населення в кінці ХVІІІ – першій  половині ХІХ ст.»

ІV. Проведення практичного заняття

Віртуальна подорож  (робота в групах):

v Перша зупинка «Землеробська техніка, транспорт».

v Друга зупинка «Житло».

v Третя зупинка «Одяг. Народна їжа».

v Четверта зупинка «Громадський і сімейний побут».

Завдання  першої зупинки

Опрацюйте тест, складіть  до нього 6-7 журналістських запитань, та поміркуйте над проблемним завданням: «Які наслідки мало впровадження нових сільськогосподарських культур?»

   Зароджувалася індустріальна епоха, яка накладала на культуру свій відбиток, приводила до поступових змін. В народній землеробській техніці з’являються деякі вдосконалення. Впроваджується плуг нової конструкції розрахований на запрягання одного-двох волів. З’являється новий тип борони – з трикутною рамою. З поширенням нових просапних та баштанних культур – картоплі, буряків, соняшнику, кукурудзи, тютюну, кавунів – усе більшого значення в господарстві набували сапи різних форм. Посівні роботи як і раніше виконувалися вручну. Комплекс знарядь для збирання зернових складався з серпа, коси, грабель та вил.

   Основними засобами пересування лишався сухопутний і водний транспорт. Взимку їздили на санях, влітку – колісним транспортом. У першій половині ХІХ ст. поширилися нові типи возів, зокрема гарба – віз, кузов якого складався з драбин, ним перевозили снопи, солому та сіно. Поширювалася одно - та парокінна запряжки.

    Виникнення нових торговельних центрів поступово вело до занепаду старих шляхів і появи нових. І старі, і нові шляхи були ґрунтовими. Навесні та восени, під час дощів, вони ставали важко прохідними.

Завдання  другої зупинки

Опрацюйте тест, складіть порівняльну таблицю «Житло першої половини  ХІХ ст. і сучасність»(ознаки: матеріал будівлі, зовнішній вигляд, внутрішнє наповнення) та поміркуйте над проблемним завданням: «Чи суттєво змінилося селянське житло у першій половині ХІХ ст.?»

   Зменшення масивів лісів примушувало поряд з дерев’яними будувати глинобитні житла та кам’яно – вапнякові. Селянське житло було двокамерним (хата й сінці) або трикамерним (хата, сінці, комора). Селянська біднота нерідко жила в хатах, що немала навіть сіней. Внутрішня обстановка селянської хати на всій території України мала багато спільних рис. При вході в хату в кутку справа або зліва знаходилася піч. По діагоналі від неї влаштувався парадний куток: висіли образи, стояв стіл (або скриня), вкритий скатертиною. Куток прикрашався рушниками, квітами. Від печі простягався піл – настіл з дощок, що слугував за ліжко. Молодь у багатодітних сім’ях нерідко спала на долівці, підстеливши солому. В кутку біля входу висів мисник. Освітлювалися селянські хати каганцем або скіпкою. В житлі заможних селян під впливом міського побуту з’являлися деякі нові елементи: покритий залізом дах, кахлі, ускладнене планування.

   Селянське подвір’я, залежно від заможності господаря, включало крім власного житла одну чи кілька господарських будівель. У великих містах, з’являлося все більше цегляних кількаповерхових будівель. Невеликі міста забудовувалися дерев’яними одноповерховими спорудами. Обставлялися вони купованими меблями, прикрашалися дзеркалами, годинниками, картинами. Житло бідніших мешканців у містах мало відрізнялося від селянського.

 Завдання  третьої  зупинки

Опрацюйте тест, опишіть основні речі народного одягу українців, назвіть нові страви, що з’явилися у першій половині ХІХ ст. та поміркуйте над проблемним завданням: «У чому полягало досягнення народного одягу у першій половині ХІХ ст.?»

   Народний одяг ставав різноманітнішим. Почали використовувати фабричні тканини. Повсякденний селянський жіночий костюм складався з сорочки та поясного одягу. Рукави святкової сорочки оздоблювалися вишивкою. Прикрасами були намисто, дукати, кольорові стрічки. Повсякденний літній чоловічий костюм складався з полотняних сорочок і штанів. За головний убір у теплу погоду служили солом’яні брилі або суконні шапки, у міщан – картузи. В осінньо – зимовий період чоловіки і жінки носили свиту. Взимку одягали кожухи, виготовлені з овечих шкур. В теплу пору року ходили босоніж. В прохолодну погоду взували шкіряні постоли, заможні – черевики або чоботи.

   Національна кухня поповнювалася новими стравами. Значного поширення набули страви з картоплі. Повсякденними залишалися борщ, куліш, юшка, галушки, різні каші, локшина, вареники, круп’яні, рибні та молочні страви. Значне місце в харчуванні посідала рослинна їжа. М’ясні страви й навіть борщ з салом, молоко, масло для багатьох залишалися святковою їжею. Більшість населення їла переважно з глиняного та дерев’яного посуду. Заможні користувалися фаянсовим і фарфоровим посудом. 

Завдання  четвертої  зупинки

Опрацюйте тест, охарактеризуйте громадський і сімейний побут у першій половині ХІХ ст. (за пам’яткою «Як скласти розповідь»), та поміркуйте над проблемним завданням: «Які риси громадського і сімейного побуту збереглися й до сьогоднішнього дня?»

Пам’ятка «Як скласти розповідь»

1.     Склади план розповіді.

2.     Вкажи час і місце дій.

3.     Розкажи про людей, опиши їх взаємовідносини представників різних класів і груп.

4.     Розповідь заверши висновками.

5.     Вживай правильно нові слова і вирази, які допоможуть твоїй розповіді стати історично точною і живою.

   Помітну роль у житті селян продовжувала відігравати громада. Представники всіх домогосподарств збиралися на сільський схід, де вирішувалися питання господарського й адміністративного характеру. Вирішальною була думка авторитетних односельців старшого віку. Вони на основі звичаєвого права розв’язували майнові, сімейні та інші конфліктні справи. Виконавча влада в громаді належала виборчому старості – отаману. Для сільського життя була характерною трудова взаємодопомога. Поширеною формою взаємодопомоги залишалася толока. На запрошення одного з господарів селяни збиралися і допомагали йому виконувати роботу, що вимагала великих зусиль: побудова хати, вивезення дерева з лісу тощо. Молодь проводила дозвілля влітку «на вулиці», взимку – на вечорницях. Основною формою родини була сім’я, що складалася з батьків та дітей. Для сім’ї  притаманне панівне становище чоловіка й залежне дружини та дітей. Для української сім’ї був характерний мінорат, тобто з батьками залишався жити й успадковував їхнє майно молодший син. Головним актом шлюбу було весілля, а не вінчання.

    Між містом і селом склалися глибокі суперечності – антагонізм, який мав соціальний і культурний характер. Міста були адміністративно – управлінськими і господарськими центрами. Тут жили чиновники, купці, підприємці, ремісники – як правило, не українці за походженням. Селяни з великим недовір’ям ставилися до міста і його жителів. У їх уяві там жили «пани», «нероби» і зосереджувалися всі людські вади. Антагонізм міста й села був прямим наслідком залежного становища українських земель у складі Російської  і  Австрійської  імперій.

VІ. Закріплення нових знань

Прийом «Якщо б …»

Учням пропонується скласти розповідь, що відбувалося б за умови певних змін. Наприклад: якою була б доля українців, якщо б  вони в умовах бездержавності не змогли зберегти себе як етнічну спільноту, розчинитися в імперіях, можновладці яких здійснювали жорстку асиміляційну політику?

VІІ. Підсумки уроку

Учні самостійно, одним реченням відповідають на запитання: «У чому ви вбачаєте важливість проведеного уроку?».

VІІІ. Домашнє завдання  Підготувати індивідуальні повідомлення по темі «Наш край в кінці ХVІІІ - І пол. ХІХ ст.»

Тема: Альманах «Русалка Дністровая»

(практична робота за новою програмою, 9 клас, історія України)

 Мета: познайомити учнів з процесом пробудження національного життя на західноукраїнських землях наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст., з’ясувати, чому альманах «Русалка Дністровая» називають «політичним маніфестом українства»; виробляти вміння учнів на основі різних джерел інформації порівнювати, аналізувати та синтезувати отриману інформація, встановлювати причинно – наслідкові зв’язки, давати коротку характеристику історичним діячам, висловлювати судження щодо значення доби Просвітництва в українському національному відродженні; сприяти вихованню почуття вдячності до наших попередників – зачинателів українського національного відродження.

Тип уроку: практичне заняття

Обладнання: підручник, історичний атлас, портрети діячів «Руської трійці», роздатковий матеріал, робочі зошити.

Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності

ІІ. Актуалізація опорних знань

Прийом побудови «Асоціативного куща»

Написати у центрі чистого листа «Пробудження національного життя», навколо записати все, що спадає на думку стосовно центрального речення. Обмінятися інформацією з сусідом, встановити асоціативні зв’язки між написаними словами.

ІІІ. Мотивація учіння

Колективна робота учнів шляхом коментованого читання

Опрацювати текст та застосувати метод  «Журналістські питання»

Метод «Журналістські питання»

Користуючись журналістськими питаннями Як?, Які?, Що?, Чому?

 Учні формулюють питання, на основі яких буде визначена мета заняття:

1.     Які ідеї лягли в основу Просвітництва?

2.     Які хронологічні рамки охоплює  період  Просвітництва на українських землях?

3.     Що впливало на зміни життя доби  Просвітництва?

4.     Чому ідеї просвітителів опановувало українське суспільство?

5.     Як  розумієте вираз «Поширення ідей  Просвітництва»?

   Національне відродження українців починалося в умовах впливу на край європейського Просвітництва, яке хоча й з деяким запізненням, але на початку ХІХ ст. прийшло в Галичину. Осередком першої хвилі відродження став Перемишль. Там під покровительством перемишльського єпископа Михайла Левицького зібрався гурт патріотично налаштованих греко – католицьких священиків: Іван Могильницький, Йосип Левицький, Йосип Лозинський, Іван Лаврівський та ін. Вони розгорнули боротьбу за впровадження української мови в систему початкової освіти і розширення мережі початкових шкіл. За ініціативи Левицького, помічник єпископа у шкільних справах Могильницький у 1816 р. у Перемишлі заснував перше просвітницьке товариство греко – католицьких священиків. Поряд з іншим, воно ставило своїм завданням удосконалення української мови, друкування нею різноманітних брошур для народу. Товариство видало декілька підручників, зокрема перші граматики української мови. Завдяки зусиллям членів товариства у краї протягом 15 років відкрили близько 400 шкіл. У 30-ті рр. центр українського відродження в Галичині перемістився до Львова.

ІV. Проведення практичного заняття

Проблемне завдання: Чому альманах «Русалка Дністровая» називають «політичним маніфестом українства»?

Індивідуальне повідомлення учня на тему «Руська трійця»

Самостійна робота за методом « Гамбугера»

Структура відповіді

§       Вступ – одне речення, що пояснює головну ідею.

§       Основна частина – складається з фактів, доказів і аргументів, що підтверджують ідею.

§       Висновок – одне підсумкове речення, що пов’язує між собою вступ та основну частину.

Кожен учень опрацьовує історичну інформацію і готує відповідь  згідно поданої структури

Альманах «Русалка Дністровая»

   Члени гуртка «Руська трійця»: Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький підготували до друку збірку поезій народною мовою, у якій виразно прозвучав заклик до поєднання народних сил, до національного пробудження. Збірку не пропустила цензура. Австрійська влада побоювалася, що вихід її українською мовою приведе до зародження у Галичині українського руху, який може бути спрямований проти імперії Габсбургів.

    У 1837 р. стараннями Я. Головацького збірку (альманах) під назвою «Русалка Дністрова» вдалося видати у Будапешті. В альманасі були вміщені народні пісні, думи, перекази, історичні документи, що розкривали героїчне минуле, заняття і побут, культуру українського народу. Ці матеріали, а також публіцистичні статті звеличували боротьбу українського народу за своє визволення, опоетизовували національних героїв, проголошували необхідність возз’єднання всіх українських земель. По суті, альманах став політичним маніфестом українського національного руху. Тому не дивно, що власті вороже зустріли «Русалку Дністрову», конфіскували знищили майже весь наклад (крім 250 примірників), а його авторів притягли до судової відповідальності й тривалий час переслідували.

    Після розправи над «Руською трійцею» подальший поступ національного відродження дещо призупинився, але невдовзі отримав новий імпульс для розвитку під час революції 1848-1849 рр.

VІ. Закріплення нових знань

Метод «Дерево рішень»

Визначте значення діяльності «Руської трійці», альманаху «Русалка Дністровая» для розгортання національно – визвольного руху

VІІ. Підсумки уроку

 Розгляд проблемного завдання уроку,  використовуючи метод «Прес»

VІІІ. Домашнє завдання

Підготуватися до уроку узагальнення за розділом «Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці  VІІІ - першій половині ХІХ ст.

Тема: Програмові документи Кирило – Мефодіївського братства

(практична робота за новою програмою, 9 клас, історія України)

Мета: познайомити учнів з процесом розвитку національної ідеї в суспільно – політичному русі України першої половини ХІХ ст., діяльністю першої української політичної нелегальної організації – Кирило – Мефодіївське братство та основними програмовими документами братства; з’ясувати причини, сутність та наслідки прийняття важливих документів для подальшої долі населення України; виробляти вміння учнів на основі різних джерел інформації  аналізувати та синтезувати отриману інформацію, встановлювати причинно – наслідкові зв’язки, давати коротку характеристику історичним діячам; формувати  навички сприйняття під час виконання практичної роботи; сприяти вихованню поваги до людей, що були носіями національної ідеї в суспільно – політичному русі.

 Тип уроку: практичне заняття

Обладнання: підручник, історичний атлас,  тексти історичних документів, портрети учасників Кирило – Мефодіївського братства, робочі зошити.

Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності

ІІ. Актуалізація опорних знань

Проведення гри «Історичний ланцюжок»

Установіть між товаришами певну черговість і відповідайте на запитання один за одним. Той, хто не зможе вчасно відповісти, вибуває з гри:

§       Що таке національний рух?

§       Якими були його особливості наприкінці  ХVІІІ ст.?

§       Що стало приводом для зародження національного руху на території України?

§       Що таке політична організація?

§       Які верстви населення могли бути членами політичних організацій?

§       Назвіть течії суспільно – політичного руху в Україні кінця ХVІІ – початку ХІХ ст.

§       Чому ці течії не мали єдиної точки зору щодо майбутнього України?

§       Чим були зумовлені розбіжності між течіями щодо України?

§       Чи  загрожували розбіжності між течіями  майбутньому України?

§       Назвіть місто, що стало загальноукраїнським центром політичного національного руху.

ІІІ. Мотивація учіння

Вправа «Асоціювання»

Написати у центрі чистого листа «Національна ідея», навколо записати все, що спадає на думку стосовно центрального речення. Обмінятися інформацією з сусідом, встановити асоціативні зв’язки між написаними словами.

ІV. Проведення практичного заняття

План

1.     Утворення і склад Кирило – Мефодіївського братства.

2.     Програмові документи Кирило – Мефодіївського братства.

Виконання першого завдання

Самостійна робота

 Опрацювати текст та заповнити таблицю «Діяльність Кирило – Мефодіївського братства».

Період та місто існування товариства,  символ товариства	Представники товариства	Основні ідеї товариства

   Кирило – Мефодіївське товариство (братство) виникло у Києві на початку січня 1846 р. і діяло до кінця березня 1847 р. з появою Кирило – Мефодіївського братства на арену політичної боротьби вийшла українська різночинна інтелігенція. Вона підхоплює естафету українського опозиційного руху, яку не змогла втримати козацька старшина. Символом товариства став золотий перстень з вигравіруваними іменами слов’янських просвітителів Кирила і Мефодія. У нього увійшло 12 осіб. Братство діяло нелегально.

   Учасники  Кирило – Мефодіївського братства зазнали сильного впливу поезії Т. Шевченка, який рішуче виступав за визволення слов’янських народів від деспотизму, скасування кріпацтва, відродження вільної України. Шевченків заклик до одночасного національного та соціального визволення і ліг в основу програмних документів кирило – мефодіївців.

   Невідомо, чи був Шевченко безпосереднім учасником братства. Він вважав, що лише просвітницької діяльності недостатньо і треба готуватися до повстання проти самодержавства.

   Одним із засновників Кирило – Мефодіївського товариства був Микола Костомаров. Він працював у 1845 р. в Київському університеті. У своїх лекціях з історії, книгах показував не лише подібність, але й відмінність «двох народностей» (російської та української), дві засади історичного розвитку: демократичну, козацьку в Україні і самодержавну, притаманну Росії. Костомаров висував ідею єдності пригноблених слов’янських народів, що тільки і могла їх врятувати від національного і соціального гноблення. Ця ідея і лягла в основу діяльності кирило – мефодіївців.

   Великий вплив на сучасників мав член товариства Пантелеймон Куліш – письменник, учений, педагог, громадський діяч. Книги Куліша могли б так само впливати на малоросіян, як і вірші Шевченка, тим більше, що створені для дітей старшого віку.

Виконання другого завдання

Робота у групах

Завдання першої групи

 Опрацювати уривок з «Книги буття українського народу» і виконати завдання:

1.     Яким братчики бачили майбутнє України?

2.     У чому вони вбачали історичне покликання України?

3.     Як ви вважаєте, чому саме Україні відводилася вирішальна роль у боротьбі за утворення Слов’янської федерації?

«Україна встане із своєї могили і кликне знову до братів-слов’ян, і почують її поклик, встане Слов’янщина, і не зостанеться в ній ні царя, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні мужика, ні холопа, ні в Великій Росії, ні в Польщі, ні на Україні, ні в Чехії, ні у хорутан, ні в сербів, ні у болгарів. І Україна буде незалежною республікою в слов’янськім союзі. Тоді скажуть всі народи, показуючи на те місце, де на карті буде намальована Україна: «От камінь, відкинений будівничим, — а він ліг основою всього». (Грушевський М. Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 458)

Завдання другої  групи

Опрацювати записи одного з братчиків Василя Бєлозерського і виконати завдання:

1.     На яких засадах повинно було здійснитися об’єднання слов’янських держав?

2.     Чому братчики вважали, що окреме існування України   як самостійної демократичної держави буде неможливим, а лише у союзі з іншими слов’янськими народами?

   «Як вірні сини своєї батьківщини, одушевлені бажанням всякого добра до неї, ми повинні йти до здійснення в ній божої правди, царства свободи, братської любові і народного добробуту. Одначе ясно, що окреме існування її (України) неможливе: вона буде між кількома огнями, буде під натиском і може підпасти гіршій долі, ніж яку потерпіли поляки. Одинокий спосіб для привернення прав, прийнятий розумом і ухвалений серцем, полягає в об’єднанні слов’янських племен в одну сім’ю, з охороною закону, любові і свободи кожного». (Грушевський М. Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 459)

Завдання третьої  групи

Опрацювати Статут Кирило – Мефодіївського братства і виконати завдання:

1.     Визначте, які завдання ставили братчики для розв’язання соціальних і національних проблем українців.

2.     Як має бути організовано управління Слов’янською федерацією?

3.     Як ви вважаєте, чому в переліку слов’янських племен, які повинні увійти до 

 Слов’янської федерації, українці стоять на першому місці?

Розділ І. «Головні ідеї»

1. Визначаємо, що духовне і політичне об’єднання слов’ян є тією справжньою      метою, до якої вони повинні прагнути.

2. Визначаємо, що під час об’єднання кожне слов’янське плем’я повинне мати свою самостійність, а такими племенами вважаємо: південно-русів (українців), північно-русів (росіян), білорусів, поляків, чехів зі словенцями, лужичан, ілліросербів з хуруганами (хорватами) і болгар.

3. Визначаємо, що кожне плем’я повинне мати народне правління і дотримуватися повної рівності співгромадян за їх народженням, християнським віросповіданням і станом.

4. Визначаємо, що правління, законодавство, право власності та освіта у всіх слов’ян повинні ґрунтуватися на святій релігії господа нашого Ісуса Христа.

5. Визначаємо, що при такій рівності освіченість і чиста мораль повинні служити умовою участі в правлінні.

6. Визначаємо, що має існувати спільний Слов’янський собор з представників всіх племен». (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. ХVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С.71)

Завдання четвертої  групи

Опрацювати Статут Кирило – Мефодіївського братства і виконати завдання:

1.     На яких засадах мало діяти Кирило – Мефодіївське братство?

2.     Про що свідчить відмова братства від принципу «Мета виправдовує засоби»?

Розділ ІІ. «Головні правила»

1. Товариство утворюється з метою поширення вищевикладених ідей переважно через виховання юнацтва, літературу і примноження членів товариства. Товариство визнає своїми покровителями святих Кирила і Мефодія і приймає своїм знаком перстень або ікону з іменами чи зображеннями цих святих.

2. Кожний член товариства при вступі приймає присягу використовувати талант, працю, статки, свої громадянські зв’язки для цілей товариства, і якщо б котрийсь з членів зазнав гонінь і навіть страждань за прийняті товариством ідеї, то, відповідно до присяги, він не видасть нікого з членів, своїх побратимів.

3. У випадку, коли член потрапляє до рук ворогів і залишає в нужді сімейство, товариство допомагає йому.

4. Кожний член товариства може прийняти нового члена товариства, не повідомляючи йому імена інших членів. <…>

8. Товариство буде прагнути зарані про викорінення рабства і всякого примушення бідних класів, а водночас і про повсюдне поширення грамотності.

9. Як все товариство в цілому, так і кожний член окремо повинні узгоджувати свої дії з євангелійськими правилами любові, покірності і терпіння; правило ж «Мета виправдовує засоби» товариство визнає безбожним. <…>

11 . Ніхто з членів товариства не повинен оголошувати про існування і склад товариства тим, котрі не вступають або не подають надії на вступ до нього». (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. ХVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 71)

VІ. Закріплення нових знань

Усна вікторина «Незакінчені речення»

1.     Кирило – Мефодіївське братство виникло у Києві у … році.

2.     Символом товариства став … .

3.     Програмовими документами Кирило – Мефодіївського  братства були … .

4.     Згідно з програмовими документами історичне покликання України полягало у … .

5.     Згідно з програмовими документами, державним устроєм та політичним ладом майбутньої держави мала бути … .

6.     Кирило – Мефодіївське братство виступало за скасування … .

VІІ. Підсумки уроку

Учні самостійно, одним реченням відповідають на запитання: «У чому ви вбачаєте важливість проведеного уроку?».

VІІІ. Домашнє завдання

Підготуватися до уроку узагальнення за розділом «Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – в першій половині ХІХ  ст.»