Вчительський портрет

                                                                                           Навчитись чогось можна,                                                                                                                                                                              Лиш коли сам це зробиш.                                                                                                  Аристотель

   Споконвіку жили на нашій землі люди: вирощували хліб, плекали сади, виховували дітей. Коли ж раптом лихі завойовники загрожували їхній праці – вставали орачі й рукомесники міцним муром, бо над усе цінували волю. А потім, перемігши нападників, навчали дітей, як бути завзятими й несхитними, бо щиро хотіли, щоб рідна земля квітла й багатішала доки світить сонце. Тисячолітній досвід, отриманий у спадок від попередніх поколінь, свідчив, що те омріяне бажання справдиться, якщо кожен день їхнього життя закарбується в пам’яті й стане надбанням нащадків.

   Отож, мов чарівне замовляння, заповідали вони своїм дітям прадавню мудрість: «Майбутнє неможливе без минулого».

   Проте, щоб збагнути глибину людського досвіду, потрібно дуже багато знати й уміти. Недарма наука про минуле людства – історія – одна з найцікавіших і водночас найскладніша.

   Виходячи з цього – головне завдання вчителя – допомогти учням оволодіти знаннями, які їм підготувала наука історія, навчити користуватися ними в повсякденному житті, забезпечити максимально сприятливі умови для розумового, морального, емоційного розвитку особистості, всебічного розкриття її здібностей, творчого мислення. Для виховання і розвитку зацікавленості історією я використовую в основному дві можливості: роботу на уроці і позакласну роботу. Головною з них є, звичайно, робота на уроці. Реформа школи зобов’язує вчителя активніше використовувати різноманітні методи і засоби навчання.

Наш педагогічний колектив втілює в життя модель школи толерантності, як школи цілісного стійкого розвитку людини на духовно – моральній основі. Я безпосередньо у своїй роботі на уроках історії впроваджую такі ознаки цієї школи через життєво необхідні, пізнавальні та навчальні компетентності.

  Для цього використовую такі прийоми;

1.  Ретроальтернастивістика – повернення в минуле (Що би було, якщо б історичний процес пішов іншим шляхом)

2. Прийом «Емоційне понижування» - констатація будь – якого, навіть незначного успіху, навіювання дитині віри в себе, відкритість учителя для довіри і співчуття.

3. Прийом «Авансування» - репетиція майбутньої дії, що створює психологічну настанову на успіх. Можна заздалегідь оголосити питання теми, назвати прізвища учнів, яких планую опитати.

4. Прийом «Загальна радість». Це емоційний відгук оточуючих на успіх однокласника свого колективу. Важливо, щоб у досягненнях кожного школяра оточуючі бачили результати своєї праці, а сама дитина розуміла, що її радість – це радість підтримки, стану «свій серед своїх».Зрештою, в тім, як реагує дитячий колектив на успіхи своїх однокласників, особливо помітно виявляється його моральна сутність. На практиці цей прийом реалізується за допомогою окремих учнів, що «ведуть» за собою невстигаючих.

5. Прийом «Навмисна помилка». Його можна застосувати з урахуванням віку і знань учнів на відповідному матеріалі, що використовується як опорне знання.

6. Прийом "Фішбоун".
Суть прийому «Фішбоун» (риб’яча кісточка) полягає в постановці проблеми, яка вивчається  на уроці, у визначенні її аспектів  і знаходженні аргументів, фактів на підтвердження тієї або іншої точки зору на цю проблему.

Особливу увагу приділяю формам занять, що створюють творчу атмосферу на уроці, сприяють формуванню в учнів самостійного мислення. До них належать і уроки перевірки й оцінювання знань і вмінь учнів, які проводяться в ігровій формі. Такі уроки стимулюють учнів до самопідготовки й взаємодопомоги, сприяють кращому засвоєнню знань. У дітей переважають позитивні емоції ніколи не принижується гідність учня. Ігри пожвавлюють навчальний процес, запобігають втомі дітей. На таких уроках панує атмосфера співпраці й партнерства, розвиваються навички спілкування.

При проведенні таких уроків я застосовую різноманітні поділи учнів класу на групи, склад яких змінюється при проведенні кожного такого уроку, нестандартне розташування столів. До таких уроків обов’язково готую виставку різного матеріалу по даній темі: книги, ілюстрації журналів, фотографії, історичні портрети, малюнки. Під час перегляду виставки учні отримують позитивні емоції, краще запам’ятовуються.

   Учні 5 – 7 кл. мають нестійку увагу, тому переключаюсь з одного виду діяльності на інший. Часто урок розпочинаю з «історичного ланцюжка», коли один за одним учні називають причинно – наслідкові зв’язки історичних подій і явищ:

- коли відбувалися чи проходили ці факти, події, явища чи процеси;

- де вони проходили;

- за яких історичних обставин вони проходили;

- які події пройшли напередодні;

- який розвиток вони отримали надалі;

- яка соціальна верства чи верстви були основними учасниками подій;

- яку роль відіграли тут історичні особи та чиї інтереси вони відображали;

- який слід залишили ці факти, події чи процеси в історії регіону, країни чи світу;

- випадковим чи закономірним був саме такий перебіг подій та які вони мали наслідки;

- які альтернативи розвитку існували за таких історичних умов;

- а як би повелися Ви за таких умов?

 Проводячи періодично вікторини по кожній темі, учні краще запам’ятовують фактичний матеріал. 

  На мою думку, за останнє десятиріччя історична шкільна наука стала настільки перенасиченою термінами, величезним обсягом інформації, що за цим важко дітям показати, скільки захоплюючого, інтересного, часом незбагненного ховається за сторінками історії. На допомогу приходять творчі уроки. Готуються учні до них заздалегідь: пишуть вірші, опрацьовують додаткову історичну літературу.

   На творчих уроках проводжу брей – ринг, конкурс капітанів команд, готують учні запитання одні одним, виправляють помилки в тексті. Складають легенди, казки героями яких є історичні персонажі, а події відбуваються в королівстві «Історія». Такі творчі уроки цікаво проходять в 6 – 8 кл., як підсумкові, після вивчення певної теми.

   В позакласний час важливою ланкою моєї роботи є робота з обдарованими дітьми. Це яскраві промінчики, в яких чудово поставлене історичне мислення, які розуміють тебе і творять, йдуть вперед, зігрівають серце і все життя шкільного вчителя. Такі учні перебувають під постійною увагою. З ними я розв’язую цікаві історичні задачі, складаємо плани історичних подій, обговорюємо різноманітні історичні проблеми, готуємо семінарські заняття, конференції. Таких дітей готую до районних, обласних олімпіад та різноманітних конкурсів.

   При проведенні творчих уроків створюю умови для діалогу всіх учасників у процесі навчання. Учні вчаться не тільки слухати, але й чути, не тільки говорити, але й бути зрозумілими. Виробляється вміння працювати в групі для знаходження спільного рішення, формується вміння цінувати та раціонально використовувати робочий час